Бібліографічна енциклопедія – рекомендаційний бібліографічний посібник, у якому вторинна (бібліографічна) інформація поєднується з первинною (фактографічною), побудований як збірка енциклопедичних статей, розташованих в абетковому, предметно-тематичному чи систематичному порядку відповідно до його змісту, читацького і цільового призначення.

Б. е. може існувати як в друкованій, так і в електронній формі.

Вторинна (бібліографічна) інформація в Б. е. може містити бібліографічні описи, анотації, бесіди про книги, бібліографічні огляди тощо.

Первинна інформація Б. е. – повідомлення пізнавального і довідкового характеру – подається у форматі: оглядових статей на початку розділів, глав; текстів, що логічно пов’язують перехід від однієї книги до іншої або при рекомендації добірки книжок; фактографічних відомостей, які привертають увагу читача до теми посібника, цитат із історичних документів, фрагментів художніх творів, відгуків видатних осіб та ін.

Б. е. надає можливість читачеві розширити свої знання, не звертаючись безпосередньо до рекомендованої літератури, але на її основі. Бібліографічна інформація наводиться в основному тексті або подається окремим списком в кінці розділу, підрозділу, статті, здебільшого іншим шрифтом. Читач може самостійно визначити, що і в якому обсязі, в якій послідовності вивчати для подальшого ознайомлення з темою.

В оформленні Б. е. широко використовують образотворчі засоби: ілюстрації, репродукції картин, фотографії, карти та ін. Інколи для поглиблення сприйняття та зручності користування основний текст супроводжується графічними знаками (піктограмами), словесними символами, ідеограмами та ін.

 Термін «бібліографічна енциклопедія» набув поширення наприкінці 20 ст. Першопрохідцем нового, т. зв. «синтетичного» жанру вважають історика, філолога, бібліографа Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна (нині – Російська державна бібліотека), канд. філол. наук А. Горбунова (1926–2014). Його посібник «Сквозь даль веков. Из сокровищницы зарубежной поэзии» (1975), присвячений кращим взірцям поетичної творчості з найдавніших часів до 19 ст., хоч і визначений формально як рекомендаційний покажчик літератури, має всі ознаки енциклопедії: розлогі вступні статті до розділів і підрозділів, біографічні відомості про поетів, характеристику їхнього творчого шляху, цитати з творів та ін.

Наступна Б. е. А. Горбунова, присвячена зарубіжній художній літературі («Панорама веков. Зарубежная художественная проза от возникновения до XX в.», 1991), стала своєрідною рекомендаційно-бібліографічною моделлю світового літературно-художнього процесу. Матеріал розташовано за найбільшими культурно-історичними періодами, в межах розділів – за національними літературами різних регіонів та персоналіями.

Вагомий внесок у розвиток цього жанру, обґрунтування терміну «популярна бібліографічна енциклопедія» зробив також філолог, бібліограф, провідний фахівець Російської державної бібліотеки, канд. пед. наук С. Бавін, який є упорядником Б. е. «Минувшее меня объемлет живо...» (1989, у співавторстві), «Зарубежный детектив ХХ века» (1991).

В Україні певні ознаки Б. е. літературознавчого спрямування має перший том фундаментальної праці «Десять років української літератури (1917–1927)» (1928), укладеної А. Лейтесом і М. Яшеком. Г. Гамалій (Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого) підготувала популярну Б. е. «Україна: минуле і сучасність» (1999). У посібнику подано відомості про публікації, що розкривають історію України від найдавніших часів до сьогодення, її територію, природні умови і ресурси, економіку, науку, освіту, культуру, мистецтво, традиції, звичаї, державний устрій, релігію тощо. Авторський текст містить багато фактичного матеріалу з посиланнями на літературу, яка містить більш докладну інформацію про згадувані події та явища.

Підготовка Б. е. вимагає від упорядника не лише володіння процесами бібліографування, а й досконалого знання теми посібника та певного рівня літературної майстерності. Тому цей жанр, попри свою важливість і затребуваність, поки що залишається поодиноким явищем у бібліографічній практиці порівняно з іншими видами посібників.

Лейтес А. Десять років української літератури (1917–1927) : у 3 т. / А. Лейтес, М. Яшек ; за заг. ред. С. Пилипенка ; Ін-т ім. Т. Шевченка. – [Харків] : Держ. вид-во України, 1928.

Т. 1 : Біо-бібліографічний. XVI, [2] 672, [4] с. : фот. – Т. 2 : Організаційні та ідеологічні шляхи української радянської літератури. – 440 с. : фот.

Горбунов А. М. Сквозь даль веков : из сокровищницы зарубеж. поэзии : рек. указ. лит. / А. М. Горбунов ; Гос. б-ка СССР им. В. И. Ленина. – Москва : Книга, 1975. – 384 с.

«Минувшее меня объемлет живо...» : воспоминания рус. писателей ХVІІІ – начала ХХ в. и их современников : рек. библиогр. энцикл. / авт.-сост.: С. П. Бавин, Е. М. Сахарова, И. В. Семибратова, В. С. Смирнова. – Москва : Кн. палата, 1989. – 350 с.

Бавин С. Зарубежный детектив ХХ века (в русских переводах) : попул. библиогр. энцикл. / Сергей Бавин. – Москва : Кн. палата, 1991. – 206 с.

Горбунов А. М. Панорама веков : зарубеж. худож. проза от возникновения до ХХ в. : попул. библиогр. энцикл. / А. М. Горбунов. – Москва : Кн. палата, 1991. – 576 с. : ил.

Горбунов А. М. Популярная библиографическая энциклопедия: новое качество чтения / А. М. Горбунов ; беседу вела Л. Кулаева // Совет. библиография. – 1991. – № 1. – С. 17 – 25.

Україна: минуле і сучасність : попул. бібліогр. енцикл. / НПБУ ; авт.-складач. Г. І. Гамалій. – Київ, 1999. – 192 с.

Черепуха Л. Бібліографічна енциклопедія, присвячена Україні / Л. Черепуха // Вісн. Кн. палати. – 2000. – № 1. – С. 15–16.

Швецова-Водка Г. Бібліографічні ресурси України: загальна характеристика : навч. посіб. / Г. Швецова-Водка ; Рівнен. держ. гуманіт. ун-т. – Рівне, 2000. – 205 с. – Про бібліографічну енциклопедію: с. 117–118.

Бавин С. П. Библиографическая энциклопедия – новое качество чтения / С. П. Бавин // Очерки новейшей истории рекомендательной библиографии ГБЛ/РГБ (1985–2005) : монография / С. П. Бавин ; Рос. гос. б-ка. – Москва, 2006. – С. 238–245.